Codein напиток Lean (лин) Вышний Волочёк

Эй, наркоманы, вот и я, рэпер нафаршированный амфетамином, готов вам рассказать свою крутую историю!

В один прекрасный день я решил сделать закладку на дельфином, майндальной жидкостью, которая вселяла в меня неповторимое чувство, словно я парил на высоте. Все началось с того, что я вмазал себе кусочек этого волшебного вещества в нос, и мир просто остановился.

Я закупился кодеином, необходимым для моих новых экспериментов, и отправился на приключение. Взяв в руку банку пива, потому что без пены не тот адреналин, я покатался на дельфине. Если бы вы видели, как я с ним гонялся по волнам, разливая пиво, удивились бы. Это было так проклято круто!

Каждый раз, когда я втягивал в нос амфетамин, я чувствовал себя настоящим богом. Меня как будто подбрасывало в космос, и я ощущал, как моя душа теряется в бесконечности. Моя голова была настолько насыщена химией, что я не мог прийти в себя от этого чувства. И как только последние кристаллы растворялись в моей крови, я знал, что снова стану обычным смертным.

И я помню, как на волне адреналина я достал из кармана бумажку с чертовой закладкой и сплюнул на нее. Весь этот опыт был словно головокружением, как будто я съел грибы и они потихоньку начали действовать. Смешанный запах амфетамина и пива наполнил воздух, будто смесь вечности и безумия.

Но знаете, все эти нарушения – это лишь побочные эффекты. В моей голове все перемешалось, словно спектр красок на картине художника, который был готов рискнуть всем, лишь бы прочувствовать момент. Эта химия проникла в каждую клеточку моего тела, и оно требовало еще.

Испытывая все больше и больше зависимости, я стал экспериментировать с новыми веществами. Все было закладкой, которая добавляла новые краски в мою тусовку. Я стал химиком своей жизни, экспериментируя с носком и впрыскиванием, радуясь каждому новому ощущению.

Но время шло, и постепенно я осознал, что адреналин и эйфория наркотиков – лишь мгновение, которое исчезает, как только эти вещества покидают мой организм. Жизнь обесцвечивалась, становясь унылой и серой, а я оставался только с своими воспоминаниями о наркотической гонке.

Теперь мне приходится смириться с реальностью и бороться за новую силу, чтобы вернуться к той кайфовой жизни, что была раньше.

Все закладки и дельфины не могут заменить то прекрасное чувство свободы, которое я испытывал, когда был на вершине всего этого безумия. Жизнь слишком прекрасна, чтобы ее тратить на иллюзию.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.